ЗБАВЛЯЄ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЗБАВЛЯ́ТИ я́ю, я́єш, недок., ЗБА́ВИТИ, влю, виш; мн. зба́влять; док., розм.

що, рідше чого. Зменшувати кількість чого-небудь, знижувати щось. Приклади
  • Відмовившись від путівки до санаторію, куди щоліта їздив збавляти зайву вагу, Петро спішно готувався до поїздки в Сокорівку. (О. Підсуха)
  • Мельник почав м'ятися, збавляти ціну, божитися, що при ньому немає грошей, що всі гроші кум повіз у село. (Ю. Мушкетик)
  • – Гроші витратив до останнього шеляга, зате купив усе, що наказувалось, до того ж, виторгував дещо, збавив ціну. (Б. Левін)
Зменшувати ступінь вияву, інтенсивність чого-небудь. Приклади
  • Тінь бігла без напруження, підстрибуючи і наче летючи над дорогою, але ходи не збавляла. (Валерій Шевчук)
  • Дозорець збавив тону, одступивши на крок. (П. Колесник)
  • Хлопці збавили бігу і далі потрюхикали спокійніше. (П. Загребельний)
чого. Віднімати що-небудь у когось, залишати без чогось, позбавляти чогось. Приклади
  • – Мене дванадцять літ у слідстві мучили. Очей збавили і ще на двадцять літ засудили. (І. Франко)
  • Хоч ці строфи похмурі, зловісні, та, одначе, не збавлять вас сну. (Б.-І. Антонич)
  • Я гордий був. Принаймні хоч гордині ніхто не сміє збавити людині. (Л. Костенко)
кого, від чого. Визволяти, рятувати від чогось. Приклади
  • В полудне приходиш, сонце. Збавляєш мене від смерті. (В. Стефаник)
  • – Я приходжу до тих, хто печальний, – казав тим часом той, кому він уклонявся, – і збавляю їх від печалі. (Валерій Шевчук)
  • – Що хочете, скажіть, тільки збавте мене від цієї муки! (В. Винниченко)
що. Пошкоджувати, ушкоджувати, псувати що-небудь. Приклади
  • – Нащо ти, дочко, над тим свою голову морочиш та очі збавляєш? Помережала б як-небудь, та й годі! (Панас Мирний)
  • Набравшись пилку, кіт запилив усе кукурудзяне суцвіття і тим збавив цікавий дослід. (І. Волошин)
кого, що. Калічити. Приклади
  • “Ви, – каже, – збавили мені корову, то я вам це не подарую”. (Марко Черемшина)
  • Видно, десь на фронті ступні позбувся, на одній п'яті шкандибає, ніс черевика зморщився і вгору задерся. – А де ж ти ногу збавив? – запитав Кузьмін. (Ю. Збанацький)
що. Робити неприємним, погіршувати. Приклади
  • Гуцул усміхнувся поблажливо, так усміхнувся, наче він міг би зараз добре вибити їх [жовнірів], але... йому не хочеться збавляти собі настрій. (О. Кундзич)
кого, що. Доводити до загину, знищувати, губити. Приклади
  • – Нащо збавляти квітку! Вона розцвітала, може, ціле літо, поки дійшла до такої краси, а я вирву її та й покину, – сказав Леонід Семенович. (І. Нечуй-Левицький)
  • “От і стоять, як і стояли, ніхто їх [виноградники] не рубає, – думав він. – Та й хто б зважився збавляти хліб людям?..”. (М. Коцюбинський)
що. Витрачати без користі, марно; марнувати. Приклади
  • А Він [Бог], милосердний, не попустив того, щоб святий хліб Його отак нехтувати та збавляти! (Панас Мирний)
  • – Поле пильнуй та худобу, якщо господарем стати хочеш, на всякі витребеньки дурно часу не збавляй. (І. Нижник)
  • Скільки то те бабство збавляє собі на убори! (О. Забужко)
  • Не одну сотню літ збавили [алхіміки] ось тут, намагаючись перетворити бодай одне зернятко міді або свинцю на найменшу дрібку щирого золота. (О. Ільченко)
що. Використовувати, проводити певний час як-небудь. Приклади
  • Так вони курили й збавляли ніч в безневинній розмові. (І. Багряний)
  • Пiдлiтками ми з Миколою збавляли в замку днi i ночi. (Р. Андріяшик)
кого, що. Зводити, занапащати. Приклади
  • – Анна, – каже, – робить сором і хлопцям, бо в наше село приходять люди із сусідніх сіл у свати, та що собі подумають? Скажуть, що у нас такі хлопці, що збавляють дівчат, а відтак на сміх їх пускають. (О. Кобилянська)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.