ЗАШАРІЛА — ТЛУМАЧЕННЯ

ЗАШАРІ́ТИ і́ю, і́єш, чим і без дод.

Док. до шарі́ти1 1. Приклади
  • [Данило:] Чудасія, брат ти мій! Як увійшла в хату Килина, як глянув прикажчик на неї, то так і зашарів, мов жаром всього його поняло! (М. Кропивницький)
  • Спостерігши Оксану, він зупинився, підійшов повагом і промовив: – Здорова!.. – Здоров! – відказала вона, й щоки її зашаріли полум'ям. (Л. Яновська)
  • Коли Тарас говорив це, то щоки йому зашаріли, немов їх цеглою вимазали. (М. Трублаїні)
  • Нехай хоч який зморений засне чоловік, його обличчя під час сну мусить хоч трохи затеплитися і зашаріти. (Ю. Смолич)

ЗАШАРІ́ЛИЙ а, е.

Дієпр. акт. до зашарі́ти. Приклади
  • Трошки зашаріле від хвилювання обличчя сяяло задоволенням. (С. Добровольський)
  • Лице Миколи Миколайовича видовжилось, і він перевів свої очі, які від подиву стали ще лупатішими, на зашарілу Зіну. (Б. Антоненко-Давидович)
  • І ось перед ним стоїть ставний, чорнобровий козак з ніжним, зашарілим від морозу лицем і теплими карими очима. (В. Чемерис)
  • Вже не була [Галя] зашаріла, а бліда і спокійна, трохи зморена, очі її розширилися – глибоке море хвилювало в них. (Валерій Шевчук)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.