ЗАЧИН — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЗАЧИ́Н ч.:

літ. Вступ, початок в епічних творах народної творчості (думах, билинах, історичних піснях і т. ін.). Приклади

Естетична функція зачину, в якому говориться, кому саме присвячується твір, полягає в тому, щоб відразу підкреслити монументальність, велике історичне значення особи чи явища, про яке буде розповідатися у творі. (з наук. літ.)
У народних піснях зачин та кінцівка є надзвичайно важливими композиційними елементами, оскільки налаштовують слухача на сприйняття змісту твору. (з навч. літ.)

розм. Те саме, що поча́ток¹ 2–4. Приклади

Безмежні степи запорізькі. І невимовно чарівні вони прозорого ранку у пору зачину жнив. (Яків Баш)
Твір йому вдався, зачин, який придумав удома, підійшов, і цитати теж. (Ю. Мушкетик)
Волот ледве стримав себе, аби не виказати радості: ліпшого зачину розмови про татьбу у Подунав'ї й вигадати годі. (Д. Міщенко)
Ось ваша мати – Азія, а наша – Європа; що ж, такий був наш зачин, І, може, в нас отець один так само. (Д. Павличко)
Протягом шістдесятих років з'являється цілий ряд талановитих та енергійних чоловіків, які успішно продовжують та поглиблюють зачин попередників. (І. Франко)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.