ЗАУВАЖУВАВ — ТЛУМАЧЕННЯ
ЗАУВА́ЖУВАТИ рідше ЗАВВА́ЖУВАТИ, ую, уєш, рідко ЗАУВАЖА́ТИ і ЗАВВАЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАУВА́ЖИТИ, рідше ЗАВВА́ЖИТИ, жу, жиш, док.
Коротко висловлювати зауваження, судження, міркування з приводу чого-небудь.
Приклади
- Рецензент зауважував, що пафос, яким пройнято книжку, є недоречний і знижує науковий рівень праці. (С. Журахович)
- – Котляревський не тільки письменник, а й особа історична, – завважував він. (І. Пільгук)
- Осколки глухо гуркочуть по блясі. – Наче домовики ходять, – зауважує хтось. (О. Гончар)
- – Мушу зауважить, що красунь Павлусь гультяй, ледащо. (І. Нечуй-Левицький)
- [Олексій:] Треба завважити і те, що найбільша провина Герщикова у тім, що він надто розумний. (М. Кропивницький)
Робити кому-небудь зауваження, докір, указуючи на помилку в поведінці.
Приклади
- [Горлов:] За недостойну поведінку тут зауважую. Надалі буду вимагати по всій суворості. (О. Корнійчук)
- Уже завважував не раз Мені майор Загреба: – Сержант [сержанте], ви знаєте наказ? Так от, лежати треба! (С. Воскрекасенко)
- Він не міг ні стати, ні поворухнутись, ні сісти за стіл, щоб йому зараз же не зауважили. (С. Добровольський)
кого, що, рідко на кого – що і без дод., розм.
Звертати на кого-, що-небудь увагу; помічати.
Приклади
- Хто слідив за тими виданнями, той мусив завважати, особливо в останнім році, значний прилив нових сил у нашім письменстві. (І. Франко)
- У Львові, я се мала нагоду завважати, люблять займатись чужими приватними справами, але я до своїх справ тільки приятелів допускаю. (Леся Українка)
- Ніхто не говорив, навіть не завважував мене. (Мирослав Ірчан)
- Він і досі не зауважав на її становище. (В. Підмогильний)
- Бронко цим разом делікатно не зауважив її зніяковіння. (Ірина Вільде)
- Сергій з такою ненаситною жадобою взявся за навчання, що в перший раз навіть не завважив, як просидів за столом цілу ніч. (О. Гуреїв)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.