ЗАТЯМЛЮВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЗАТЯ́МЛЮВАТИ юю, юєш, недок., ЗАТЯ́МИТИ, млю, миш; мн. затя́млять; док., що і без дод., часто у сполуч. із дав. в. займ. [S]себе[/S], розм.

Фіксувати в пам'яті; запам'ятовувати. Приклади

Це були коротенькі, майже беззмістовні листи .. з далекого сонячного краю, де він навіки лишив частину себе .. І він ретельно збирав ці коштовні крихти, затямлював, часом навіть записував на клаптиках паперу. (В. Підмогильний)
Сліпі старці ловили й затямлювали кожну звістку про невільників і приносили на Україну разом із східними піснями чи казками точні відомості, де хто томиться в неволі. (З. Тулуб)
– Смерть Тесленка ми вам ніколи не забудемо! – гримів гнівний голос у натовпі. – Так і затямте собі! (А. Головко)
– Запам'ятаю ту присягу, запам'ятаю – товчеться в мізку Василя Баліцького. – О Боже, дай мені, дурному Базилеві, затямити цю присягу! (О. Лисяк)

тільки док., рідко. Пригадати. Приклади

Старі люди, що літ по сімдесят живуть на світі, не затямлять такого. (Г. Квітка-Основ'яненко)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.