ЗАТОКУ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЗАТО́КА и, ж.

Частина океану, моря, озера, річки, що врізається в сушу. Приклади

Човники на веслах і на парусах снувались по затоці. (Леся Українка)
Вигинаючись, річка створювала .. невеличку затоку із спокійною водою. (В. Владко)
Море близько, і він [Дніпро] тече повільно, величаво, розливаючись безліччю рукавів, застоюючись в лиманах, затоках. (О. Гончар)
Задума лягає на зігнуту круглу спину [графа Адольфа], на схилену, з затоками лисини голову. (В. Винниченко)
Вона придивлялася до кожної зморшки під очима Миколи і до сплутаного чуба, що вже рідішав між двома глибокими затоками лоба. (О. Копиленко)

Убік, на слизький схил. Приклади

Сани, обліплені дітворою, повернули.., пішли затоки, хтось вивалився. (М. Стельмах)

Слизький схил, боковий спад дороги, куди сповзають сани. Приклади

Конята вкрились піною .. Та хоч як мучаться, саней не рушать з затоки й на п'ядь. (І. Франко)