ЗАТАЮВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЗАТА́ЮВАТИ юю, юєш, недок., ЗАТАЇ́ТИ, таю́, таї́ш, док., що.

Зберігати в таємниці; таїти, замовчувати. Приклади

Я ґрунтовно з'ясував справу, яку затаювали галицько-польські дослідники більше ніж півстоліття. (І. Франко)
Він .. допитував, чого вона тут і що робить? Емерль, нічого не затаюючи, розповіла все, що пережила, бачила й чула. (Н. Королева)
Янек розповів усе, затаївши тільки те, як Корж скинув з нього штани. (З. Тулуб)

Приховувати що-небудь (перев. про речі). Приклади

Віддавав злодіям .. речі, а вони за переховок йому платили. Але він би з тої платні не багато зискав, якби не взявся на спосіб затаювати з тих речей дещо для себе. (Л. Мартович)
Вона не знає в своєму роді нікого, хто б хоч крихту хліба затаїв, не то що гроші. (Панас Мирний)
Пасма гір, чергуючись з долинами, затаюють далечінь. (М. Коцюбинський)

Не виявляти своїх почуттів, думок, ставлення до кого-небудь і т. ін. Приклади

Вона затаювала в своєму серці палкі зроду почування. (І. Нечуй-Левицький)
Що діяла вона там тепер у саді [саду]? – питав я себе, затаюючи сам перед собою бажання бути якраз тепер з нею. (О. Кобилянська)
Мала дівчина таку добру душу та лагідне серце, що за ті дрібниці ніколи й ні на кого довго зла не затаювала. (В. Козаченко)
Десь у потаємному куточку серця затаїла [Пряженківська] щось подібне до жалю, легкого смутку, а може, трішечки і образи. (Б. Левін)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.