ЗАСІЯТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЗАСІЯ́ТИ я́ю, я́єш, док.

Почати сіяти, випромінювати яскраве світло (про світила, джерела світла); засяяти. Приклади

Най би дощ упав, наглий і зливний, з громом і блискавками, а тоді засіяла би веселка семибарвна, і знов була би погода. (Б. Лепкий)
– Засіяє весняне сонце і засміються люди. (О. Ковінька)
А як глянуло сонце із неба Через сині зіниці ніш, Закохалося сонце у тебе, Засіяло іще ясніш. (В. Симоненко)

Почати блищати. Приклади

Її очі на хвилину засіяли. (Н. Кобринська)
Звернула [Маня] до нього своє бліде лице, з котрого засіяло тепер двоє прегарних, внутрішньою радістю просвітлених очей. (О. Кобилянська)

З'явитися, виділитися серед чого-небудь блиском. Приклади

Тільки Сонце прокинулось, палата засвітилась в небі, велика та висока, з золотою покрівлею .. Золоті стіни засіяли. (І. Нечуй-Левицький)
Веселкою сивий туман засіяв, заблищав, наче срібний. (Дніпрова Чайка)
Довге біле личко грецької служки засіяло .. гострою різьбою профілю. (К. Гриневичева)
Вже засіяли вежі Львова перед полками вдалині.... (В. Сосюра)
– Наймудріший з усіх султанів! .. Здалось йому, що над ним засіяв ореол небаченої могутності, він сміливо ступив уперед. (Р. Іваничук)

перен. Пройнятися радістю, вдоволенням, виразивши це на обличчі. Приклади

Їй, небозі, Аж дивно, чудно. Гость [гість] стояв І ніби справді засіяв. (Т. Шевченко)

Див. засіва́ти.

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.