ЗАСУМУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЗАСУМУВА́ТИ у́ю, у́єш, док., за ким – чим і без дод.

Почати сумувати; зажуритися. Приклади

Старий Таволга часом тяжко, тяжко засумує, аж сльоза покотиться йому з ока. (П. Куліш)
Христя одно сиділа, понурившись. – Чого се наша доня засумувала так? – стаючи проти неї і весело заглядаючи у вічі, спитав Колісник. (Панас Мирний)
Засумувала Ганя за чоловіком, неначе він десь поїхав у далеку сторону. (І. Нечуй-Левицький)
Мої думки розігнала мама. Вона назбирала великий букет квітів, сіла на камені та й заспівала. Ніжно, ніжно, про козаченька, що поїхав за Десну. Я знаю – то вона за татусем засумувала. (Ю. Збанацький)
І виріс Зевс, змогутнів, набрався сил і мудрості. І задумався юний бог, засумував. (О. Бердник)
Пожовкнув ліс, принишк – засумував, як сухотник. (А. Головко)

Присл. до засумо́ваний. Приклади

Після заспіву взяли голос й два інші хлопці.., і я дізнав враження, що мелодія розрослася, бо ті два голоси, як тіні, покірно й засумовано їй підкорялися. (Валерій Шевчук)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.