ЗАРЕВА — ТЛУМАЧЕННЯ

ЗА́РЕВО а, с., заст., діал.

Те саме, що за́гра́ва. Приклади
  • Червоне зарево полум'я гоготить у пузатій порепаній грубі, світить на всю хату, скрашуючи усе в червоний колір. (Панас Мирний)
  • Могутнє зарево кинув він [вогонь] від себе в чорні небеса, і криваві плями світла танцюють по землі, по шатрах, по людях. (Г. Хоткевич)
  • Не погасло ще на сході, як кров, червоне зарево, а вже над ним у темряві далекого неба зажевріла, немов жарина в попелі, вечірня зоря. (С. Васильченко)
  • Сонце давно вийшло з-за лісу, а раннє зарево поблідло. (О. Кобилянська)
  • – Не жах мене пригнітив тугою, – повернулась поривчасто дівчина, і на її блідих щоках спалахнуло зарево. (М. Старицький)
  • Чому уста твої німі? Який докір, яке страждання, Яке несповнене бажання На них, мов зарево червоне, Займається і знову тоне У тьмі? (І. Франко)

ЗА́РЕВ а, ч., заст.

Стара руська назва останнього місяця літа; серпень. Приклади
  • Був чудовий ранок місяця зарева, коли над Дніпром пахне житом і медом, все навкруг потопає в квітах, капає на землю сік із виноградних грон. (С. Скляренко)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.