ЗАПРИМІЧАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЗАПРИМІЧА́ТИ а́ю, а́єш, недок., ЗАПРИМІ́ТИТИ, і́чу, і́тиш, док., кого, що і без прям. дод., розм.

Те саме, що приміча́ти; помічати. Приклади

У цю хвилину я витикався на двері. Тимоха запримічав, що хтось застить, дививсь і гукав: – А, це ти, Василю! .. іди в кузню! (Б. Грінченко)
Вутанька з її зіркістю, бистроокістю .. все тут запримічала. (О. Гончар)
То за сим, то за тим, Антосьо й не запримітив, як екзамен настав, і підвода приїхала. (А. Свидницький)
Сотник, обійшовши пригород, запримітив на самому ближчому майданчику, сажнів за триста не більше, якийсь вал. (М. Старицький)
– Ви людина освічена. Це зараз запримітиш навіть під отим латаним дрантям. (І. Нечуй-Левицький)
Лиса мало хто й запримітив, і нікому до нього не було діла. (І. Франко)
Батьки й самі запримітили, як Леся швидко і бездоганно запам'ятовує почутий десь мотив. (М. Олійник)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.