ЗАПОРОШУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЗАПОРО́ШУВАТИ ую, уєш, недок., ЗАПОРОШИ́ТИ, ошу́, о́шиш, док.

що. Покривати, притрушувати що-небудь (про сніг, порошу). Приклади
  • Запорошує пороша Сліди таємні на шляху. (С. Крижанівський)
  • Сніг шапкою наліг йому на голову, запорошив усю постать. (Леся Українка)
безос. Приклади
  • Передають: за містом випав вогкий сніг і запорошило дороги. (М. Хвильовий)
тільки док. Почати порошити (про сніг, порошу). Приклади
  • Носиться сніг – то запорошить, то перейде, то знов запорошить і знов перейде. (Марко Вовчок)
що, перев. зі сл. око, очі. Заносити в око (очі) порошинку, викликаючи подразнення слизової оболонки. Приклади
  • Вугілля й попіл зсипалися від дотику і запорошували очі. (О. Донченко)
  • [Храпко:] А то на лихої години оте [окуляри] на ніс начепила?.. [Галя:] Це – щоб очей не запорошити. (Панас Мирний)
  • Коли, повернувшись з полювання, ми обтрушувалися, перше ніж зайти до хати, він запорошив собі ліве око. (Б. Антоненко-Давидович)
безос. Приклади
  • Я почав по кутках нишпорити, а бабуся вже кричить: – А кого це там по горищу носить? Тьху, крейдою зовсім очі запорошило. (Ю. Збанацький)
тільки док., кого, що. Укрити кого- або що-небудь порохом, пилом або взагалі чимсь дрібним, сипким. Приклади
  • Мчися їй назустріч, тихесенький вітре, і прогортай, продимай стежки й доріжки, щоб наша мати не запорошила дорогої сукні!... (Панас Мирний)
  • На шляху була велика курява, і я запорошив себе усього на тому курному шляху од вокзалу. (І. Нечуй-Левицький)
  • Крихти посипалися з-під пальців і запорошили одежу. (Валерій Шевчук)
  • О, милі спогади і дні безмежно любі, ні час, ні даль не зітруть вас ніяк, не в силі вас роки запорошити.... (С. Голованівський)
безос. Приклади
  • – Добре, синку, добре, – поляскав його Повчанський по плечу. – Мо, помиєшся з дороги? Ач, як тебе запорошило. (З. Тулуб)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.