ЗАПОВІТНЕ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЗАПОВІ́ТНИЙ а, е.

Найдорожчий для кого-небудь у зв'язку з його задумами, спогадами і т. ін. Приклади
  • Коли ми вимовляємо слова – Пушкін і Шевченко, то називаємо імена людей, які з найбільшою силою втілили в собі найкращі думи й найзаповітніші прагнення двох братніх народів. (М. Рильський)
  • Перечитуючи знову заповітний лист, вона ніби торкнулась серцем джерела, яке виповнило його по вінця дивним почуттям. (Н. Рибак)
Який дуже цінують, бережуть. Приклади
  • Вона перейшла через довгий ряд кімнат, доки дісталася до півтемної зали з буфетною шафою, де зберігався коштовний заповітний посуд. (О. Донченко)
  • Анрі-Жак витяг заповітну люлечку, зроблену з рідної глини, з вишневим цибушком, натоптав її ерзац-тютюном і з насолодою закурив. (Ю. Яновський)
  • Вона полізе на горище, дістане заповітний мішечок борошенця (зима ж попереду!) й одсипле для хлопця. (В. Нестайко)
Таємний, прихований (про думки, мрії і т. ін.). Приклади
  • Настя зненацька заговорила тихо, таємниче, як діти, що повідають одне одному свої заповітні думки. (З. Тулуб)
  • – Коли ж маєш мету заповітну, то що тобі всі оті незлагоди житейські?... (О. Гончар)
  • – А що? – маючи клепку в голові, розвивав і конкретизував свої заповітні наміри Буянов. – З якою метою їхав я сюди, на “передній край” боротьби за краще життя? (О. Шугай)
До якого прагнуть, про який мріють. Приклади
  • Він .. міг перейти заповітний кордон – вже такий близький й одночасно недосяжний без щирої допомоги цих бідних затурканих людей. (Д. Бузько)
  • Вже вогнів видно шерег, Заповітний то берег .. Зустрічай їх [іммігрантів], Одесо! (Л. Дмитерко)
  • Навіть коли загрожує страх або розчарування заповітних змін, треба радіти, бо таким чином стаєш володарем власної долі. (П. Загребельний)
Улюблений. Приклади
  • – Ходи-но сюди, синку! – Покірно плентаюсь у спальню, в заповітний мамин куток. (В. Речмедін)
  • Андрійко зібрав друзів у заповітній долині, де вони завжди гралися. (О. Бердник)
  • Друг заповітний Сашко .. прийме на ночівлю. (Є. Пашковський)
у знач. ім. запові́тне, ного, с. Те, що є таємним, прихованим (про думки, мрії і т. ін.). Приклади
  • – Віоло! Чому борониш мені сказати заповітне? – Мовчи, мовчи. Я чую, знаю все. І мені радісно. (О. Бердник)
  • Бесідував [Тарас] про се, про те й найбільше – про заповітне. (Василь Шевчук)
Пов'язаний з якоюсь пам'ятною подією. Приклади
  • Бувала коло заповітного каменя й Меланочка, підліток, сирота безрідна. (Ю. Яновський)
Стос. до заповіту. Приклади
  • Як у зимній вечір помирала В наддніпровому селі вдова, Старшій доньці Катрі проказала Заповітні, пам'ятні слова: .. – Виший ти йому [Кобзареві] найкращі зорі. (А. Турчинська)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.