ЗАПОБІЖНИК — ТЛУМАЧЕННЯ

ЗАПОБІ́ЖНИК а, ч.

Прилад, пристрій для запобігання чому-небудь. Приклади
  • Компас має запобіжник, яким закріплюють стрілку, щоб не псувалася голка. (з навч. літ.)
  • На розподільній дошці один запобіжник перегорів, але заміна його новим не дала світла. (Б. Антоненко-Давидович)
  • Він зняв запобіжник і наставив автомат у той бік, звідки пролунав підозрілий звук. (П. Загребельний)
перен. Те, що запобігає дії, впливу чого-небудь. Приклади
  • Тепер, коли шкідливість і марність кохання він цілком усвідомив, хоч і після того, як дізнав його, лишалось тільки винайти проти нього універсального запобіжника. (В. Підмогильний)
  • Нуазе пояснив, що там, усередині, в нього не спрацювали якісь запобіжники, щось перегоріло. (М. Білкун)
  • Добра конституція є необхідним запобіжником від примх політиків. (з наук. літ.)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.