ЗАМОЛЮЮТЬ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЗАМО́ЛЮВАТИ юю, юєш, недок., ЗАМОЛИ́ТИ, олю́, о́лиш, док., що і без прям. дод.

перев. у сполуч. зі сл. гріхи. Довгими молитвами спокутувати свої гріхи. Приклади

Молода, небесної краси черниця у пустелі десь замолює свої гріхи. (Я. Качура)
Степан Никифорович викохає його [сина] і віддасть учитись на священика. Син правитиме в соборі службу Божу й замолюватиме його гріхи. (Б. Антоненко-Давидович)
Потрібно пам'ятати, молитись, дякувати, цуратись відчаю, замолювати пристрасті свої і ближніх. (Є. Пашковський)
[Степанида:] А скільки ми тратимось задля Бога і на оливу, і на свічі? .. Хоч би й були які гріхи, то вже ми їх замолили.... (М. Кропивницький)
Я, переможений гетьман, сиджу тут, як перст, один. Чи замолю свій гріх перед народом, що знову пекло в нашому раю? (Л. Костенко)

перен., розм. Старанною роботою, добрими вчинками і т. ін. спокутувати свою провину. Приклади

Працював [Веренчук] у колгоспі справно, замолював гріхи. (С. Журахович)
– Хотілося цементиком до вас піддобритися і гріх замолить, а все не виходило, бо не я ж собі начальник, а наді мною начальників багато. (В. Дрозд)
– Бідолахи! Як вони упадають зараз біля мене! Якими відданими очима дивляться на мене, мов замолюють свою провину. (В. Малик)

тільки док., перен. Почати молити, пристрасно благати про що-небудь; замолитися (у 2 знач.). Приклади

– Одарко, голубко моя! – замолила Пріська. – Сам Господь тобі заплате [заплатить] тим добром, що ти для нас робиш. (Панас Мирний)
Стрілець не жартував .. – Ну чого ж ви стріляєте, дядьку? – плачливо замолив Сивоок. – Я ж малий! (П. Загребельний)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.