ЗАМОЖНИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЗАМО́ЖНИЙ а, е.

Який володіє значними матеріальними цінностями, має велике майно; досить багатий. Приклади

Він вже став заможним, мав маєтність і був вже настоятелем на справжнього дідича з селян, яких в нас в Київщині вже є чимало. (І. Нечуй-Левицький)
Був у нас чоловік, Степан Хоменко. Чоловік заможний; у його й хатина добра, і садочок, і пари три волів, і коні, і овечат трохи. (Дніпрова Чайка)
Вона хотіла б побачити свою дочку і щасливою і заможною. (С. Чорнобривець)

у знач. ім. замо́жний, ного, ч.; замо́жна, ної, ж. Людина зі значними достатками. Приклади

Він нарікав на долю, нарікав на Бога, не то з заздрістю, не то з досадою дивився на кожного заможного. (Панас Мирний)
Сюди [в кафе] щовечора сходились заможні, щоб похвалитися своїм новеньким капелюхом, модерного крою сукнею, останньої моди зачіскою. (Олесь Досвітній)
Федір писав, що у них в селі нема справедливості, як і на всьому світі. Заможні стають ще заможнішими, а голота “доходить до ручки”! (М. Циба)

Який характеризується достатком. Приклади

Чайка з пачкарем рушили до хат. Коло одної, заможної на вигляд, їх зустрів той, що пішов на розвідку. (Д. Бузько)
Село було велике, заможне. Багато вишневих садів, гарні хати з окатими вікнами. (О. Бердник)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.