ЗАЛАЗИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЗАЛА́ЗИТИ а́жу, а́зиш, ЗАЛІЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАЛІ́ЗТИ, зу, зеш, док.

Видиратися, підніматися на верх чого-небудь, спираючись руками й ногами. Приклади
  • Катря залазить на віз, розстеляє сіряк і сідає на ньому. (А. Головко)
  • Я залажу на піч, де припасені з літа вишневі кісточки, тамую голод гіркими зернятами. (В. Дрозд)
  • Бувало, вечорами вони залазили на канапу, накривали ноги клітчастим пледом і пили чай. (А. Кокотюха)
  • Пусти чорта в хату, то він і на піч залізе. (прислів'я)
  • Якби ви вчились так, як треба, То й мудрість би була своя. А то залізете на небо: “І ми не ми, і я не я”. (Т. Шевченко)
Заходити, протискуючись, або заповзати куди-небудь, під щось. Приклади
  • Дід-провідник зупинився, наказав усім залазити в комиші, скласти свої клунки й бути напоготові. (М. Коцюбинський)
  • Всі залазять до невеличкої печери. (Ю. Яновський)
  • Юра спокійно лягає, залазить під затишну ковдру і готується мирно заснути. (Ю. Смолич)
  • Залазити всередину намету при денному світлі дуже незвично, і коли я кажу про це вголос, всі по черзі починають залазити всередину і голосно дивуватися. (Любко Дереш)
  • Один маленький хлопчик заліз у куток і наляканими очицями поглядає навкруги. (Б. Грінченко)
Потай забиратися, проникати, потрапляти куди-небудь. Приклади
  • – Та що ви, Терентію... – дивується Мар'ян. – Хіба ж я палій? Як можна подумати таке? Плачинда ще більше хмуриться: – І не таке подумаєш, коли хтось вночі розбоєм залазить у твоє добро, ще й вогонь розводить. (М. Стельмах)
  • Пан Хоцинський блискотів сірими вирячкуватими очима на молоду, на молодих її сестер, як той вовк, що залізе до овечок у кошару. (І. Нечуй-Левицький)
  • Лихі люди ходять тепер раз у раз по вулицях. Коли б ще до нас не залізли. (М. Коцюбинський)
розм. Устромлятися, заглиблюватися в що-небудь. Приклади
  • – Е, пусте! Лікар каже, що ніж заліз неглибоко. Мені нічого. (М. Коцюбинський)
тільки док., перен. Заглибитися в яку-небудь справу. Приклади
  • У нас люди так люблять залізти в дрібниці. І сперечатися, сперечатися без кінця. (із журн.)

ЗАЛА́ЗИТИ а́жу, а́зиш, док., розм.

Почати лазити. Приклади
  • Врешті, він почув, що по тілу його мов комашня залазила. Семен загорнувсь у свиту, але його взяли дрижаки. (М. Коцюбинський)
  • Коли персик почав усихати, мурахи залазили по його гілках. (із журн.)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.