ЗАКРІПАЧУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЗАКРІПА́ЧУВАТИ ую, уєш, недок., ЗАКРІПА́ЧИТИ, чу, чиш, док., кого, що.

іст. Примушувати кого-небудь стати кріпаком. Приклади
  • Вільні селяни не давали себе закріпачувати без опору. (з навч. літ.)
Поневолювати, запроваджуючи кріпосне право. Приклади
  • Роздумуючи про минуле України, він [О. С. Пушкін] картав царицю Катерину II за те, що вона закріпачила “вольную Малороссию”. (М. Рильський)
  • В договорі Б. Хмельницького з Росією не було передбачено, щоб наших селян закріпачити, щоб зруйнувати Запорізьку Січ, щоб слово “Україна” змінити на “Малоросія”. (з наук. літ.)
перен. Ставити в залежне становище. Приклади
  • Життя у кредит небезпечне: потрібно сплачувати боргові зобов'язання, і це закріпачує людину, яка не розраховує своєї платоспроможності. (із журн.)
  • Невже на тій станції тієї ночі він навіки покинув свою юність, поневоливши й закріпачивши себе завданнями? (В. Підмогильний)
  • Але чи подумав хто, що театр закріпачив і вільну людину, якою була я до виступів на сцені. Життя накладає ланцюги на жінку, а на артистку подвійно. (І. Пільгук)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.