ЗАКОНОМІРНІСТЬ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЗАКОНОМІ́РНІСТЬ ності, ж.

Властивість за знач. закономі́рний. Приклади
  • Певно, була якась закономірність в тому, що з одного боку пагорба крига міцна, а з другого – тоненька. (І. Багмут)
  • М. Грушевський обґрунтував історичну закономірність здобуття українським народом державності. (з газ.)
Постійний і необхідний взаємозв'язок між предметами, явищами, процесами, що об'єктивно існує й випливає з їхньої внутрішньої природи, сутності; закон (у 4 знач.). Приклади
  • Стародавні китайські астрономи велику увагу приділяли закономірностям у русі далеких яскравих планет, таких як Юпітер та Сатурн. (з наук.-попул. літ.)
Основне положення якої-небудь науки, закон, що відбиває причинно-наслідковий зв'язок між явищами, характеризує перебіг певних процесів у природі або суспільстві. Приклади
  • Мовні закони й закономірності проявляються з певними відмінностями в межах однієї мови та її говорів. (з наук. літ.)
  • Чим ґрунтовніше біологи оволодіватимуть фізико-хімічними й математичними методами дослідження, а фізики й хіміки – біологічними закономірностями, тим успішніше розвиватиметься біологічна наука. (з публіц. літ.)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.