ЗАКОЛОТНИК — ТЛУМАЧЕННЯ
ЗАКОЛО́ТНИК а, ч.
Учасник заколоту (у 1 знач.); бунтівник.
Приклади
- – Іван Дорошенко!.. – похитав я головою. – І прізвище гарне, і хлопець він гарний, тільки бунтар, заколотник, – на чужу власність і землю зазіхнув. (М. Стельмах)
- Понад сто п'ятдесят заколотників було розстріляно, і лише вожак їхній .. встиг випорснути – цього разу його не впіймали. (О. Гончар)
- Заколотники не могли дійти згоди цілих три доби, тим часом про заколот почуло все місто. (І. Білик)
- Наступного дня вояків Слобідського коша спрямували до залізничних майстерень, де трималися останні заколотники. (із журн.)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.