ЗАКВИЛИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЗАКВИЛИ́ТИ лю́, ли́ш, док.

Почати квилити (про людей). Приклади

В колисці зо сну заквилила дитина. (С. Васильченко)
На порозі, пов'язана чорною хусткою, мати обняла обох – сина і мовчазну невістку, – заквилила. (В. Бабляк)
[Єфрем:] Чую в собі я, що відтоді, як зустрівсь з тобою, .. душа моя заквилила і не знає супокою.... (М. Кропивницький)

тільки 3 ос. Почати видавати жалібні звуки, схожі на крик, стогін (перев. про птахів). Приклади

Заквилила чайка – й разом перенесла його думку на село. (Панас Мирний)
Щось зловісне вчувалося у стогоні сичів пізньої ночі. Застогне один, другий дико зарегоче, заквилить, як сама безнадія. (Р. Іваничук)

що, розм. Почати жалібно співати, оплакуючи кого-небудь. Приклади

Солому підпалили І плам'я [полум'я] трупи обняло, І вічну пам'ять заквилили, Аж сумно слухати було. (І. Котляревський)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.