ЗАЗДРЮ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЗА́ЗДРИТИ рю, риш, недок., без дод. і кому, чому, на кого – що, рідко в чому.

Відчувати заздрість до кого-, чого-небудь. Приклади

Пишним же його вусам [Демка Ганжі], що звисали аж до коміра його червоного жупана, та довгому, аж тричі обмотаному навкруг вуха, оселедцю заздрило все козацтво. (А. Кащенко)
[Мавка:] Се так, як голуби... Я часом заздрила на них: так ніжно вони кохаються.... (Леся Українка)
– Тату, що це за почуття, – заздрість? Ти коли-небудь заздрив? (О. Донченко)
Твоя книга говорить йому все, де ти лінувався, де ти поспішав, де ховав убогість думки за зливою слів, де чорно заздрив на чужу роботу. (Ю. Яновський)
Навіть севастопольські хлопчаки, які спочатку навчаються плавати, а потім вже ходити, – і ті заздрили його спритності. (Д. Ткач)

Док. до здрі́ти. Приклади

Отсе-то вони [парубки], заздрівши дівчат, потягнули за ними. (Г. Квітка-Основ'яненко)
– Якби так заздрів [кондуктор], що курю, – зараз би п'ятку здер з чоловіка, – пояснив своєму сусідові. (І. Керницький)
З вигляду Петрових поплічників гетьман та старшини зрозуміли, що їхня з'ява сюди вкрай небажана, адже самі не сподівалися заздріти таке, думали, що цар сидить в окремій хаті та розмовляє з тими, хто веде дізнання, переглядає папери, а він особисто катував людей. (Ю. Мушкетик)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.