ЗАЗДРИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЗА́ЗДРИЙ а, е, без дод., рідше на що, до чого.

Який відчуває заздрість, бажає мати те, що належить іншому; заздрісний. Приклади

Одна його доля – чорні бровенята, Та й тих люде [люди] заздрі не дають носить. (Т. Шевченко)
Щирий та щедрий Семен ніяк не міг погодитися з лукавим та заздрим на чуже добро Романком. (М. Коцюбинський)
Не знаєте ви наших людей. Тут же всі такі заздрі та язикатії. (О. Довженко)
– Вони [миші] всі розбійниці, – зашарудів листям старий дуб, – і заздрі до чужого щастя. (О. Іваненко)

Який виражає, виявляє заздрість. Приклади

Збоку вигравали музики. Вище за коней злітали на прудких ногах козаки, на них заздрими очима дивилися бурсаки. (П. Панч)

у знач. ім. за́здрий, рого, ч.; за́здра, рої, ж. Людина, яка заздрить кому-небудь. Приклади

Заздрий від чужого щастя сохне. (прислів'я)
Тут на селі багато заздрих! Ніхто не пройде повз дворище, щоб не позавидував.... (Панас Мирний)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.