ЗАДУШЛИВИХ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЗАДУ́ШЛИВИЙ а, е.

З жарким, перегрітим повітрям, насиченим випарами; душний. Приклади

День був задушливий .. Південне сонце, червоне та палюче, як розпечена сталь, гарячими бризками поливало греблю. (Г. Коцюба)
У вікна заглядали задушливі світанки, що не приносили ні роси, ні прохолоди. (М. Руденко)
Стояла задушлива серпнева погода, і Мартин вирішив не вертати додому, а заночувати на лузі. (Ю. Винничук)

З важким, спертим, бідним на кисень повітрям. Приклади

Кинеться він, схопиться, а перед їм [ним] холодний мур тісний, а круг його [нього] ніч темна, ворожа... смородом задушливої тюрми гнітить.... (Б. Грінченко)
Курбала проминув коні і увійшов до задушливої кузні. (Олесь Досвітній)

Який не дає дихати, перешкоджає диханню, душить. Приклади

Євгешка не міг говорити. Задушлива хвиля здавила горло. (О. Донченко)
Закашлявся [дід] довгим, задушливим кашлем, вхопившись руками за запалі груди й зігнувшись од болю. (С. Черкасенко)
Суховій в'ялив городину й котив хмари задушливого пилу. (Ю. Яновський)

Який неприємно діє на органи дихання, отруює їх. Приклади

Сивий полин .. п'янив повітря гіркими пахощами, густими й задушливими. (М. Коцюбинський)
Задзенькали тарелi, мене накрило стовпом задушливої кiптяви. (Р. Андріяшик)

перен. Який давить, пригнічує (про нестерпні умови життя). Приклади

– Дружина, діти – це стає задушливим для вас, як повітря в кімнаті, яким ви дихали без провітрення. (В. Підмогильний)
Іван Франко, вирісши в задушливій “галицькій” атмосфері, усе своє життя свідомо прагнув якомога наблизити свою мову до загальноукраїнської літературної мови. (М. Рильський)
Такі люди у ті задушливі і тяжкі часи були своєрідними віддушинами, ковтком свіжого повітря, з якими, не боячись і не остерігаючись, можна було говорити про що завгодно. (В. Чемерис)
Руставелі жив в епоху глибокого і особливо задушливого середньовіччя. (з наук.-попул. літ.)

Який буває у хворого на задуху (у 4 знач.); здавлений, глухий. Приклади

Задушливі спазми котились йому з шлунка під горло, він харчав. (В. Підмогильний)
Плечі його починають нервово здригатись, лице вкривається червоними плямами, і я чую тихий задушливий, як кашель сухотника, сміх.... (П. Колесник)
Даруся пам'ятає, як вони колись з мамою щодня ходили вранішнім і підвечірковим берегом ріки в надії позбутися задушливого кашлю, що не давав дитині жити. (М. Матіос)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.