ЗАДУМЛИВИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЗАДУ́МЛИВИЙ а, е.

Який перебуває в задумі; схильний до задуми. Приклади
  • Чудний якийсь був він, розказують – мовчазний, задумливий. (А. Тесленко)
  • Межею йшла жінка, задумлива й діловита. (Ю. Яновський)
  • Інна поруч з ним сиділа задумлива, якась напружена. (О. Бердник)
  • Знаєте, сонце вміє жити: ранком воно веселе, вдень – працьовите, увечері – задумливе, коли за обрій відходить, а біля нього купчаться хмари, обгортають сонце; воно задумливе, як мудрець. (М. Хвильовий)
  • Синій, задумливий вечір спускався на осінні поля. (І. Цюпа)
  • Безмежні широкі степи. Прекрасна Україна в усій своїй задумливій красі. (О. Іваненко)
  • І жмуриться вікнами наша хатина, І шепче задумливий сад. (А. Малишко)
Який виражає задуму, задумливість. Приклади
  • Сошенка вразило молоде та задумливе Тарасове обличчя. (Панас Мирний)
  • Парубок .. дивиться вслід дівчині невеселим задумливим поглядом. (М. Стельмах)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.