ЗАГРУЗАВ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЗАГРУЗА́ТИ а́ю, а́єш, недок., ЗАГРУ́ЗНУТИ, рідко ЗАГРУ́ЗТИ, зну, знеш; мин. ч. загру́з, ла, ло і загру́знув, нула, ло; док.

Застрягати, в'язнути в якій-небудь густій, сипкій масі; грузнути. Приклади
  • Гармати часто загрузали, і ми тягли їх із грязі. (В. Сосюра)
  • Їй [людині] приємно загрузати в глевку чорноземлю, хлюпати по калюжках, плутатись по старих бур'янищах. (І. Багряний)
  • Віття шмагало його по обличчю. Загрузали ноги в пісок. Задишка давалася взнаки. (О. Бердник)
  • – Шляху немає, сніги глибокі, загрузнеш де-небудь та й не вилізеш. (Панас Мирний)
  • Черняєва за кілька хвилин уже загрузла по пояс [у болоті]. (О. Донченко)
Застрягати, заплутавшись у чому-небудь. Приклади
  • І раптом мотор закахикав – і став! Колеса загрузли між стеблами трав. (Н. Забіла)
перен., розм. Затримуватися, залишатися довго де-небудь. Приклади
  • – Всі засмутились від перспективи надовго загрузнути в цьому висілку. (Яків Баш)
  • – Під Москвою Гітлеру одрубали кігті і в наступ перейшли. Під Севастополем він теж добре загруз. (В. Кучер)
  • Загруз я по серце у землю в'язко. Вона мене цупко трима. (В. Симоненко)
розм. Глибоко вгрузати, опускатися куди-небудь. Приклади
  • Двері у халупці, що по вікна загрузла у землю, відчинив сам Сашко. (І. Муратов)
  • Осика червона, як червоне золото, аж горить, тихі клени загрузли в ніжному янтарі свого листя. (М. Хвильовий)
  • Важкий м'ясистий ніс по самі ніздрі загруз у прокурених вусах і, здається, витягує з них міцний тютюновий дух. (М. Стельмах)
  • Чотири сонця відгорять вгорі, чотирикрилий день відмайоріє. Загрузнуть в ніч язичницькі бори. Самі тіла жалобні бовваніють. (В. Стус)
перен., розм. Цілком віддаватися якій-небудь справі, поринати в щось. Приклади
  • Людство періодично загрузає в гріхах. (І. Білик)
  • – Чи думаєш, що я справді такий уже відсталий, отак загруз у пережитках? Нічого подібного. (А. Головко)
  • Загруз [голова] у своїх процентах, надоях, кормових одиницях, та наче й нічого вже не бачить, що в людей по хатах робиться? (В. Кучер)
  • Це була відповідь тим віршоробам, які загрузли в шкільній схоластиці і хвалебні оди тиранам видають за поезію. (П. Колесник)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.