ЗАГРИМІТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

чим і без дод. Почати гриміти, гуркотіти. Приклади

Дві гармати озвалися недалеко відразу. Через хвилину загриміли й інші. (О. Маковей)
Ляснули двері чулана, загримів залізний засов. (С. Васильченко)
Поїзд загримів на стрілці і враз уповільнив хід. (І. Багмут)
Матюшина .. вийшла на кухню, загриміла там посудом. (В. Собко)
Враз загриміло поле бою На цілий світ. (О. Підсуха)
Загриміла революційна гроза. (О. Бердник)

Голосно, гучно залунати (про звуки). Приклади

З галереї загримів один із найбільш нестриманих вальсів віденського митця Штрауса. (І. Франко)
Вже загриміли пісні перемоги. (О. Олесь)
У залі загриміли оплески. (А. Головко)
Постріли гулко загриміли над водою. (Ю. Смолич)

безос. Приклади

Чорне небо Запалахкотіло І погасло, і по небі Страшно загриміло!... (С. Руданський)
У небі загриміло. На обрії клубочилися темні хмари. (О. Бердник)

Гучно, голосно заграти, заспівати. Приклади

Загримів чудовий оркестр, аж повітря задрижало. (І. Нечуй-Левицький)
Загримів хор і загули дзвони. (О. Довженко)
Солов'ї, перепочивши серед ночі якусь годинку, знов защебетали, загриміли в садку. (І. Вирган)

перен., розм. Заговорити голосно, збуджено, роздратовано. Приклади

Господар передихнув і нараз погрозливо загримів: – Це ж теж вірно! (Олесь Досвітній)
– Холоп! Оце тобі за холопа! – загримів від злості і радості Іванко. (А. Хижняк)
– Неперевершений невіглас! – загримів Кім Іванович. (А. Крижанівський)

у що і без дод. Почати сильно стукати; загрюкати. Приклади

Міліціонер .. знову загримів у ворота. (І. Микитенко)
Двері загриміли та так загриміли, наче хтось із них вибивав дерев'яну душу. (М. Стельмах)

рідко. Гучно закалатати, забитися (про серце). Приклади

Вона притулилася вухом до його грудей, і у відповідь їй загриміло молоде серце. (Ю. Яновський)

розм. З шумом, гуркотом побігти, поїхати, опуститися і т. ін. Приклади

Кричали чайки, мов на бурі, вже в воду якір загримів.... (П. Тичина)
Чорнокнижний розмашисто й красиво черкнув кілька слів, дав папірець конвоїру, той .. цокнув каблуками, обернувся кругом і загримів з казенного дому. (М. Стельмах)

тільки 3 ос., перен. Сягнути, поширитися далеко. Приклади

Слава про них загримить до зірок. (Леся Українка)
В глибокій громадянській скорботі піднявся артист над німотою своєю, і голосніше від усяких слів загримів тоді напис [на екрані] з розкритих його уст зразу на всіх мовах. (О. Довженко)

розм. Утратити зручне, вигідне становище внаслідок несприятливих обставин. Приклади

куди, розм. Потрапити куди-небудь, виявитися, опинитися де-небудь усупереч своєму бажанню. Приклади

Колишній директор ЧАЕС Брюханов, що загримів у в'язницю в ролі стрілочника, так і не може пояснити, за що він сидів. (Б. Олійник)
Але в підземній “трубі” знайома мелодія розриває душу – колись за цю пісню можна було й на станцію Потьма загриміти. (Л. Костенко)
Через свій характер козацький і вдачу-невдачу гайдамацьку мої баба Тетяна не раз потрапляли в халепу та страждали, а раз мало в Сибір не загриміли, коли, ще на зорі колективізації, бунт селянський очолили. (Г. Тарасюк)

ЗАГРИМІ́ТИ млю́, ми́ш; мн. загримля́ть; док.