ЗАГОРЯЛИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ
ЗАГОРЯ́ТИСЯ я́юся, я́єшся, ЗАГОРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЗАГОРІ́ТИСЯ, рю́ся, ри́шся, док.
тільки 3 ос.
Починати горіти, спалахувати вогнем, полум'ям.
Приклади
- Ліворуч догоряв будинок, поряд загорявся другий. (П. Кочура)
- Блимає вогник, загоряється шнур, і вогняна змійка повзе до машинного відділу. (А. Шиян)
- Незабаром загорілися дрова, й у вікні напроти печі почервонів рухливий рій сніжинок. (М. Стельмах)
- Літак був підбитий у повітряному бою і загорівся. (з навч. літ.)
безос.
Приклади
- Розжеврілось і загорілось. Пішов димок до самих хмар. (І. Котляревський)
тільки 3 ос.
Починати світити, світитися, випромінюючи або відбиваючи світло.
Приклади
- Надворі смеркалося, .. загорялися ясні зорі у темно-зеленому небі. (Панас Мирний)
- Урочиста ніч тремтить над табором бранців і над Вавилоном. То там, то там загораються сторожові огні. (Леся Українка)
- Електричні лампочки загорялися то тут, то там, мов чарівні намистини, повні сонячного блиску. (В. Кучер)
- Раптом загориться на аеродромі прожектор. Світить у небо. (Ю. Яновський)
Починати блищати, виділятися блиском.
Приклади
- На заході загорялася вечірня заграва. (І. Сенченко)
- Як тільки на обрії загорався світанок, темні потвори підкрадалися до актиній-квіток, оселялися в них і так і жили.., висмоктуючи ту енергію, яку квіти добули від Сонця для себе. (О. Бердник)
- Загорівся було десь за лісом край неба і швидко згас. (В. Гжицький)
Починати сяяти від збудження, хвилювання (про очі, погляд).
Приклади
- У Мартина загоряються очі, його страх як приваблюють таємничі пригоди.... (К. Гриб)
- Очі юнака загорілися цікавістю: бути тут, у цій таємничій каюті, поряд із самим Капітаном, бачити, як він керує машиною! (В. Владко)
перен.
Покриватися рум'янцем, ставати червоним; червоніти (від хвилювання, сорому і т. ін.).
Приклади
- [Явдоха:] Василина пхека на Демида! Бреше! Як побачила його в вікно, то загорілась, як калина.... (І. Карпенко-Карий)
- Зінька схвильовано задихала, обличчя в неї загорілося враз і очі стали ясні та сині. (А. Головко)
- Потім в обличчя йому вдарила кров, вуха загорілись, очі заблищали. (Ю. Збанацький)
чим і без дод., перен.
Ставати збудженим, неспокійним від якого-небудь почуття, прагнення і т. ін.; хвилюватися.
Приклади
- Дівчинка вже загорілась, захоплена Тарасовим запалом, – швидше побачити й змалювати чудове дерево. (О. Ільченко)
- Прокіп загорівся весь: – Дядьку Лукіяне, ви ж лектор, оратор. Ого! Ви б нам лекцію прочитали.... (М. Чабанівський)
- Нестор загорівся Аркадійовою [Аркадієвою] ідеєю. (Ірина Вільде)
- На Павловім обличчі застиглим лоєм – байдужість. Щоб переконувати інших, треба самому загорітись вірою, розтопити отой лій. (Ю. Мушкетик)
Сповнюватися неспокоєм, хвилюванням і т. ін. (про душу, серце).
Приклади
- – Яка прекрасна країна! – скрикнула Сахно, проймаючися шанобою до господаря цієї землі і почуваючи, як загоряється її душа землероба і агронома. (Ю. Смолич)
- [Демко:] Еге, як бачу, то пора вже Зінька оженити, пора. Коли почав лютувати, то це вже прикмета, що серце в ньому загорілося. (М. Кропивницький)
безос.
Приклади
- Тільки в розкосих чорних очах [Жадігера] щось ворушилося: мов загоралося і тут же пригасало. (В. Малик)
- Загорілось на душі в Харка, – покинув він ключі од воріт і утік. (Д. Мордовець)
перен.
Починатися, розгорятися (про бої, події, суперечки і т. ін.).
Приклади
- Така сварка загорілася, що куди там. (з казки)
- Бій перекинувся в центр міста, загорівся на його протилежних околицях. (В. Кучер)
Виникати, з'являтися (про почуття, бажання і т. ін.).
Приклади
- Загорялися в серці [Христі] разом якісь любі і важкі почуття. (Панас Мирний)
- Хмари розходилися, крізь них прозирало скупе осіннє сонце, і на якийсь час у зневірених душах загорався промінчик надії. (В. Малик)
- Загорілось бажання нетерпляче, неспокійне – не стояти без діла на місці, не марнувати часу, .. в життя перетворити мрію. (С. Васильченко)
- І видно було Впередові, як в грудях тим людям в диму загорілися вогники сорому й шугнули гарячою кров'ю в лице. (В. Винниченко)
- Відразу в селянських очах загорілась та шалена злоба, яка виникає лише до конокрадів та паліїв. (М. Стельмах)
кому, безос.
Про виникнення в кого-небудь нестримного бажання зробити щось.
Приклади
- Не дівоча в неї вдача: загорілося їй позад себе не лише батька, а й обох братів зоставити. (Ю. Шовкопляс)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.