ЗАГОНИСТІ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЗАГО́НИСТИЙ а, е, розм.

Якому властиві завзяття, сміливість або зухвалість, запальність. Приклади

– Побачимо, чиє буде зверху, а чиє насподі! – говорив писар до жінки. – Дуже вже загонистий та прудкий став о. Артемій. (І. Нечуй-Левицький)
Любов Федорівна відома по всій Україні як жінка загониста і язиката. Її слів не можна поважно брати. (Б. Лепкий)
– Навіть не присниться тобі, який в тебе браток загонистий та відчайдушний. (П. Козланюк)
Загониста діва, В коштовностях – як напоказ, Мій порух урвала дратливо: – Я щось не пригадую... вас. (Б. Олійник)

Сповнений завзяття або зухвалості. Приклади

– Тіло ж у тебе гарне. – Фріда опускає очі додолу, і на маленьких, як розрізана надвоє вишня, устах лукавиться загониста посмішка. (В. Винниченко)
Загонистий, глузливий сміх, що аж склянки дрижали, покривав цей одинокий тост. (Я. Качура)
Козаки Хмельницького з загонистими піснями наближалися до Січі. (П. Панч)
Прийде весна, і на ігрищах Бромія – Співів змагання і танців загонистих, Музика флейт гучномовних. (Борис Тен, пер. з тв. Арістофана)

перен. Грубий, непристойний. Приклади

Знову зчинився галас. Замелькали в повітрі кулаки, лягла над подвір'ям загониста лайка, вихоплювались .. погрози. (А. Шиян)
Самий дух загонистої австрiйської вояччини був йому [Ю. Федьковичу] нестерпний. (І. Пільгук)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.