ЗАГИБАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЗАГИБА́ТИ а́ю, а́єш, недок., ЗАГИ́НУТИ, рідко ЗАГИ́БНУТИ, ну, неш; мин. ч. заги́нув, рідко заги́б і заги́бнув, ла, ло; док.

Умирати, гинути, звичайно передчасно (від нещасного випадку, в бою і т. ін.). Приклади

Над Люб'ячем прокочувались важкі морові хвороби, що косили безліч люду, та й без того, що не літо загибали й загибали люди – хто в Дніпрі, хто на ловах, хто під деревом у лісі. (С. Скляренко)
– Бо що ж, – гадав він [князь], – хто мечем воює, від меча й загине. (І. Франко)
– Як не зберемо хліба – загинемо з голоду зимою!... (М. Коцюбинський)
Загиб [Михайло] через утрату крові. (О. Кобилянська)
Від тих снів прокинешся в холодному поті, ще й радієш.., що не згоріла в тебе хата, не загибла конячина чи корова. (І. Цюпа)

Втрачати сили, здоров'я. Приклади

Він би й ще не пішов, та бачив, що загибає від холоду й від утоми. Єдина надія лишалася тепер на людське житло. (І. Багряний)
– Ні, не треба, мій таточку, Не треба, Ярино! Подивіться: я загинув, Навіки загинув [став сліпим]. (Т. Шевченко)

Піддаватися знищенню, руйнуванню і т. ін. Приклади

Вітри її сушать, Пісок засипає... І сохне криниця, Вмира, загибає.... (Микола Чернявський)
Цвіт папороті не може зовсім загинути від якоїсь ведмежої лапи, так тільки на який час прив'яне, а потім знов розцвіте. (Леся Українка)
Над місцем, де загинув парусник, проходить крейсер і зникає, залишивши над морем хмару диму. (Ю. Яновський)

перен. Переставати існувати, зникати, пропадати, щезати. Приклади

Жити пасивним свідком дальшого походу життя, бачити, як виявляє свої хиби, відстає від житія й нарешті загибає, розкладається в загальній зміні все те, над чим працював, .. – що може бути страшнішим для людини. (М. Грушевський)
Діла добрих оновляться, Діла злих загинуть. (Т. Шевченко)
Хай загине Слід по підлості і злобі, .. Слід по крові, різанині. (І. Франко)
Розірви на небі хмари, Тьму згромаджену розвій, Щоб загибли людські чвари, Вчувши голос дужий твій! (П. Грабовський)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.