ЗАГАДКОВИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЗАГАДКО́ВИЙ а, е.

Який потребує розгадки, дослідження; таємничий, незрозумілий. Приклади

На Маріцциному обличчю [обличчі] блукав якийсь загадковий усміх. (М. Коцюбинський)
В купе запанувала загадкова тиша. (Олесь Досвітній)
“Загадкова і дивна людська натура”, – думав сам собі Дорош. (Григорій Тютюнник)
Є речі на світі суціль загадкові: звідкіль срібні цоки [цокання] в звичайній підкові? (Д. Білоус)
І білий світ подаленів, як загадковий острів, немов прощальна любої рука. (В. Стус)
Йому [Башкирцеву] не хочеться конфліктувати з донькою, не хочеться, щоб вона почула від кого-небудь про його загадкові стосунки з бідовою шинкаркою Катериною. (М. Слабошпицький)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.