ЗАВОРОЖУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЗАВОРО́ЖУВАТИ ую, уєш, недок., ЗАВОРОЖИ́ТИ, ожу́, о́жиш, док.

кого, що. Діяти, впливати на кого-, що-небудь чарами, чаклунством. Приклади
  • – Це характерник, – сказав хтось біля Ярошенків. – Заворожує зброю і кулі так, що своїм не шкодять, а ворога б'ють. (О. Маковей)
  • Ходжієв припускав навіть таку думку, що хаджі накликав на Гаріфуліна страшне прокляття, заворожив його. (О. Донченко)
  • Вашу трибуну робили якісь невідомі майстри з якогось особливого дерева і закляли, заворожили її. Вона відрізнялася од всіх трибун тим, що на ній ніхто не міг сказати правди. (О. Довженко)
  • Ми з ним тікали, і серед поля Отут я стала немов тополя. Мене Цариця заворожила, Щоб я ніколи вже не любила. (В. Симоненко)
  • Поки Сідалковський вивчав заяву, невеличкий на зріст виконавець ще раз допитливо зміряв його фігуру, потім для чогось обійшов навколо нього, ніби заворожив. (О. Чорногуз)
кого, перен. Зачаровувати, захоплювати. Приклади
  • Він переймався її поривом: чудний, тихий блиск її очей його заворожував. (В. Підмогильний)
  • Рокотання цимбалів заворожувало слухачів. (Т. Масенко)
  • Нiщо не здатне так заворожувати людину, як повiльне урочисте згасання обрiю. (Г. Вдовиченко)
  • Обидва бронепоїзди викликали загальне захоплення в землекопів, а Славка та Миколу вони й зовсім заворожили. (В. Кучер)
  • Не вродою, не розкішшю брів і не станом, а піснею заворожила [Олена] й приворожила його. (М. Стельмах)
тільки док., кому. Ворожбою (на картах, воску і т. ін.) передбачити що-небудь. Приклади
  • От і бере чоловік циганку за руку: “А я і без золотіння тобі заворожу!”. (з переказу)
  • Заворожи мені, волхве, Друже сивоусий! (Т. Шевченко)
  • Циганка поклонилась йому та й каже: – Не бий мене, паночку, то я тобі заворожу і всю правду розкажу. (І. Нечуй-Левицький)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.