ЗАВОРКУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ЗАВОРКУВА́ТИ у́ю, у́єш, док.
Почати воркувати (про голубів, горлиць і т. ін.).
Приклади
- Горлиця заворкує – час сіяти коноплі. (прислів'я)
- Десь на високих осокорах заворкувала горлиця. (В. Кучер)
- Ось уже й сонце золотою пучкою постукало в моє вікно, а за вікном на тепло заворкували голуби. (М. Стельмах)
перен., розм.
Ласкаво, привітно заговорити.
Приклади
- – Ото! – заворкувала дівчина. – Ти в мене такий розумний, а не розумієш простих речей. (Д. Бузько)
- Розтопила [Явдоха] піч, нагріла води, дістала із скрині чисту .. сорочку, заворкувала біля Павла голубкою. – Помий же голову та переодягнися, – лагідно припрошувала вона. (Григорій Тютюнник)
перен., розм.
Почати утворювати звуки, схожі на воркування.
Приклади
- Шофер натиснув на стартера, і машина заворкувала, ніби голубка. (М. Руденко)
Те саме, що задзюрча́ти.
Приклади
- У видолинку заворкував струмок, за видолинком розкрилася невеличка галявина. (М. Стельмах)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.