ЗАВОЛІКАТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох

ЗАВОЛІКА́ТИСЯ а́юся, а́єшся, недок., ЗАВОЛОКТИ́СЯ, рідко ЗАВОЛІКТИ́СЯ, лочу́ся, ло́чешся; мин. ч. заволо́кся і заволі́кся, ла́ся, ло́ся; док.

перев. 3 ос. Закриватися, затягуватися, оповиватися чим-небудь (хмарами, димом, туманом і т. ін.). Приклади

[Олеся:] Коли його [козака] не було зо мною, то й сонечко не світило і не гріло, і зірки згасали, і місяць заволікався в хмарах.... (М. Кропивницький)
Марина, напівлежачи, дивилася на Десну вниз, на далекі гаї, що вже заволікалися синім туманом. (Л. Смілянський)
Небо поволі заволоклось хмарами й засіяв тихий, задумливий дощ. (М. Івченко)
Лизогуб .. дістав з бокової кишеньки люльку і заволікся димом. (П. Панч)
Кочубей наче й не чув того всього, поринувши в минулі, але ще не такі давні часи, що поволі вже заволікалися туманом. (В. Кучер)

Покриватися, застилатися чим-небудь. Приклади

Всі куточки господи заволоклися павутинням. (Л. Яновська)
Очі батькові заволіклися сльозою, і він .. не міг говорити. (П. Козланюк)
Слово [Ісен-Джана] застрягло в горлі, а очі від неприродного напруження заволоклися кров'ю, що немов спинилася в жилах. (Іван Ле)
Очі, в яких завжди світилися відданість і готовність у кожний мент умерти за хана, заволоклись тривогою, збентеженням, сумом. (Р. Іваничук)

тільки док., розм., рідко. Насилу зайти, забрести. Приклади

Завели воєводу на ніч до села, він сам не здужав уже там заволоктися. (І. Франко)
Я підвелася насилу, і лише Господь один знає, як я заволіклася до хати. (О. Кобилянська)

тільки недок. Пас. до заволіка́ти 2.

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.