ЗАВОЙОВУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЗАВОЙО́ВУВАТИ ую, уєш, недок., ЗАВОЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док.

кого, що. Силою війська підкоряти, загарбувати чужі території, поневолювати кого-небудь. Приклади
  • Військо мало йти в походи завойовувати землю, долати простори – і все це для нього, для султана. (П. Загребельний)
  • Кара-Мустафа Чигирин узяв, але закріпитися в ньому, а тим більше завоювати всю Україну не зміг. (В. Малик)
що, перен. У боротьбі, праці, переборюючи труднощі і т. ін., досягати, добиватися чого-небудь, здобувати щось. Приклади
  • Ціною великих зусиль Павло Дудник поступово завойовував авторитет. (М. Дашкієв)
  • Терезка зміряла Антона своїм новим поглядом і переконалася: цей барига не те, що не викликав тепер у неї симпатії, але й не завойовував довіри. (Любко Дереш)
  • Дружина професора ставилася до мене не дуже привітно, та я всіляко намагався завоювати її симпатії. (І. Багмут)
  • – Нове ніколи не вилуплюється, мов курча з яйця. Новому доводиться завойовувати собі право на існування. (Ю. Шовкопляс)
  • Без напасті завоює [правда] Города і села, І над людьми зацарює, Приступна й весела. (П. Куліш)
кого. Перетягувати на свій бік, привертати до себе кого-небудь. Приклади
  • Сина вона полонила своїми дівочими чарами, а тепер ще й батька треба завоювати. (М. Томчаній)
що, перен. Розвідувати, освоювати, підкоряти що-небудь невідоме, неосвоєне. Приклади
  • Час розкидати каміння минув безповоротно, настала пора його збирати .. Інакше опинимося там, звідки гомо сапієнс вирушив підкорювати природу, завойовувати землю і космос. (А. Михайленко)
  • Всі вони [художниці] молоді, цілеспрямовані. Їм ніколи правити теревені чи вдаватися в якісь сентименти. Вони приїхали завойовувати Париж. (М. Слабошпицький)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.