ЗАВОЙОВНИК — ТЛУМАЧЕННЯ
ЗАВОЙО́ВНИК а, ч.
Той, хто завойовує (у 1 знач.) кого-, що-небудь; загарбник.
Приклади
- Люди над Руським морем охоче приймали в себе греків, коли вони приїжджали як гості, але брали в руки зброю й нещадно били, коли бачили в них завойовників. (С. Скляренко)
- Народ мій є! Народ мій завжди буде! Ніщо не перекреслить мій народ! Пощезнуть всі перевертні й приблуди, І орди завойовників-заброд! (В. Симоненко)
- З далеких країв котилися орди варварів, безжалісних завойовників. (О. Бердник)
чого, перен.
Той, хто розвідує, освоює, підкоряє що-небудь невідоме, неосвоєне.
Приклади
- Ми дивилися на зоряне небо .. – Чи є й там такі завойовники глибин? – спитав Тарас. (М. Трублаїні)
- – Та-ак, – зітхнув Віталій Андрійович, – отже, цим юним завойовникам, підкорювачам космосу, бракує романтики.... (М. Білкун)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.