ЗАВИНИЛА — ТЛУМАЧЕННЯ
ЗАВИНИ́ТИ ню́, ни́ш, док.
Зробити прикрість, шкоду кому-небудь, стати, бути винним перед ким-небудь; провинитися.
Приклади
- За що мене в пута скували? .. Кому я і чим завинив? Чи тим, що народ свій любив? (І. Франко)
- Юзі було так гірко, немов вона була винна проти когось, чи, навпаки, хтось проти неї завинив. (Леся Українка)
- – А де... Уляна? – червоніючи, запитав Іван. Старі мовчали. Завинили ж перед цим солдатом – силою випхали дівку заміж. (Ю. Збанацький)
- Я дуже завинив перед тобою, мамо, І ти – прости мене. (В. Стус)
- Чомусь не дивляться [чоловіки] один одному в очі, ніби завинили. (Є. Доломан)
перен.
Бути, стати причиною чого-небудь, спричинитися до чогось.
Приклади
- – Ці злодії не є витвором села. Тут передовсім завинила близькість великих міст, де є злодії. (Л. Мартович)
кому і без дод.
Заборгувати комусь, бути в боргу перед ким-небудь.
Приклади
- П'ятсот п'ястрів заплатити Мусиш так, як завинив. (І. Франко)
- – Він харчувався в мене два місяці та й завинив мені три корони. (Л. Мартович)
- – Ви мій боржник. Я стягну з вас те, що ви мені завинили. (Ю. Смолич)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.