ЗАВЕРТАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

Змінювати напрямок руху, робити поворот. Приклади

Машина мчить якимись завулками, круто завертає на кожному розі. (В. Кучер)
Марта постояла трохи, а тоді завернула ліворуч і почала збігати в балку. (Б. Грінченко)
Ми завернули у вузеньку вуличку. (І. Волошин)

розм. Заходити, заїжджати куди-небудь, до кого-небудь, повертаючи з дороги. Приклади

Не сором тепер і Грицькові водитись з Чіпкою, і він ще частіше став завертати до товариша дитячих літ. (Панас Мирний)
– Моя хата скраю .. Завертайте туди, хлопці, не минайте мене! (І. Нечуй-Левицький)
Чайка навіть не завернув до Харченків. (Д. Бузько)
По дорозі додому Платон завернув до клубу. (М. Зарудний)
Чимало літ перевернулось, Води чимало утекло, І в хутір лихо завернуло, І сльоз [сліз] чимало принесло. (Т. Шевченко)

Мати, утворювати згин, вигин, поворот, бути розташованим не по прямій лінії. Приклади

Як річка завертала ліворуч чи праворуч, Максим вилазив на берег і йшов навпростець, поки знову не зустрічав ту саму річку. (І. Багряний)
Хижі тяглись півколом, що починалось біля Дніпра, завертало до лісу і знову виходило до Дніпра. (С. Скляренко)
Дорога в цім місці круто завертала праворуч. (І. Муратов)
Зараз карниз заверне ліворуч, і тоді за виступом скелі сховається з очей зелене лоно затоки. (О. Донченко)

кого, що. Спрямовувати рух кого-, чого-небудь в інший бік, назад і т. ін. Приклади

– Товариш з Франції? Знав маму? – вражено питає Шешеня і раптом круто завертає коня. (Ю. Яновський)
Біля виходу зі школи стояло кілька “регулювальників”, які завертали усіх дітей додому. (з газ.)
Він завернув назад підводу і, ставши на воза, чвалом погнав її назад до села. (Григорій Тютюнник)

Наказувати, примушувати або радити, просити повернутися назад. Приклади

І на тихому Дунаю Нас перебігають Товариші-запорожці І в Січ завертають. (Т. Шевченко)
Грицько гукав, завертав, кликав. Вона нічого того не чула – була вже далеко. (Панас Мирний)
Козак пустився до коней. Войнаровський завернув його: – Степових бери, легких, щоб скоро йшли, i гнiдих або чорних, розумiєш? (Б. Лепкий)
– А, лишенько! Ну, куди ви голісінькі? – завернула їх [дітей] мати. (А. Головко)
Вже й сон твої цілує ноги, Спориш сіріє за дверми – Та заверни мене з дороги, Ти хочеш! можеш! – заверни! (М. Вінграновський)

Повертати, зганяти до табуна, череди, не давати відходити за межі пасовиська і т. ін. Приклади

– Ой ходжу я по толоці, коні завертаю, Таки тебе, молоденьку, все на думці маю. (П. Чубинський)
– Я мусив завертати вівці, бо Марійка була старша. (В. Стефаник)
– Хлопці полягали спати на толоці, а мене заставили скот завертати. (Григорій Тютюнник)

що, розм. Віддавати назад що-небудь надіслане, передане. Приклади

“Зоря” має чимало моїх віршів і дещо з прози, але нічого не друкує, хоч і назад не завертає. (Леся Українка)

що. Круто повертати назад (голову, руки і т. ін.). Приклади

Дядько вмить спиняється й .. завертає голову позад себе й хрипить: – А будеш, сукин син? А будеш? (В. Винниченко)
Всі знають у Медвині про задавнену зненависть між Ярошами і Плачиндами. Навіть у церкві не ставали поруч Дорохтей і Іван, а зустрінуться, бувало, то голови завертають аж за плечі. (М. Стельмах)
Іван Антонович метко вивернувся, ухопив Боженка за плечі і ловко завернув йому руки за спину. (Ю. Смолич)
Він спав лише ниць, на животі. Тож він одразу відчув, як хтось сів йому на спину, завернув руки назад і почав в'язати вірьовкою. (В. Малик)

про кого – що і без дод., розм. Спрямовувати розмову в певний бік, на певну тему. Приклади

Дуже мені не хотілося найматися до цього Косована. Стою, мовчу, а він своє завертає: “Грошима, каже, багато не обіцяю, але їстимеш добре”. (І. Муратов)
Зрозумів [Рябокінь], що сказав не те, .. і знову завернув про чепурух, про вдачу українських жінок. (В. Речмедін)

фам. Висловлюватися якось незвичайно. Приклади

Конопельський вирішив зовсім доконати Миколу своєю ученістю: – Живучи в суспільстві, шановний, не можна бути вільним від суспільства. – Ну й завернув! Микола аж головою покрутив. (Ю. Збанацький)

кого, що, рідко. Те саме, що загорта́ти 1. Приклади

Завернули його у тую рогожу Та й спустили Івана У ту яму глибокую На високій могилі. (Т. Шевченко)
У кожух ніжки холодні Заверну вгорі і знизу. (Я. Щоголів)
Христя, подякувавши, взяла і завернула булку в нову хустину. (Панас Мирний)

ЗАВЕРТА́ТИ а́ю, а́єш, недок., ЗАВЕРНУ́ТИ, ерну́, е́рнеш, док.