ЗАВДАЮ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЗАВДАВА́ТИ даю́, дає́ш, недок., ЗАВДА́ТИ, да́м, даси́, док.

чого, рідко що. Робити, чинити кому-небудь щось неприємне; заподіювати. Приклади
  • Розказали кобзарі нам Про войни [війни] і чвари, Про тяжкеє лихоліття... Про лютії кари, Що ляхи нам завдавали – Про все розказали. (Т. Шевченко)
  • Я ще не пробула й півмісяця в баронеси, а скільки прикрості завдала вона мені! (Леся Українка)
У сполуч. з деякими іменниками означає дію, наслідок якої виражено іменником. Приклади
  • Насильство порушує в тілі часток рівновагу. Можеш у тім пересвідчитись легко, завдавши удару Сам по якійся [якійсь] частині свого ж таки власного тіла. (М. Зеров)
  • Чималої шкоди завдали вони [морози] й .. саду. (О. Довженко)
  • Яресько згоряв від сорому. Він бачив, що своїм запізненням завдав образи командирові. (О. Гончар)
Викликати, спричиняти що-небудь неприємне. Приклади
  • Зчорнілий, спалений посухою степ .. ще більшої туги, ще гіршої нудьги завдає чумакові.... (М. Коцюбинський)
  • Рани від тавра завдавали їм [невільникам] невимовних страждань. (З. Тулуб)
  • – Війна завдала стільки горя, сліз, – говорив жалісливий Петро Іванович. (Л. Дмитерко)
що, розм. Піднімати, брати тягар, ношу на плечі, спину. Приклади
  • Поцілуйко стягує з воза мішок з мукою, завдає собі на плечі й, пригинаючись, несе свій подарунок. (М. Стельмах)
  • Андруха завдав рушницю на спину, його гандрабата [висока] тінь загойдалася між хрестами. (В. Яворівський)
  • Добрий день – сказав сьогодні вечір, На дале#чу налягло крило, І завдала ластівка на плечі Хліб і сіль, і літо, і тепло.... (М. Вінграновський)
Допомагати кому-небудь підняти щось; піддавати. Приклади
  • – От завдай мені, сину, на плечі Тую в'язку й опеньки ще ті. (І. Франко)
  • Онопрій .. швиденько завдав на плечі Олени в'язку стерні. (А. Іщук)
кого, заст. Примусово віддавати, засилати куди-небудь. Приклади
  • Отамана молодого Турки-яничари ловили, .. В кайдани кували, В тяжкую неволю завдавали. (Т. Шевченко)
розм., у сполуч. зі сл. тюрма, темниця і т. ін. Ув'язнювати. Приклади
  • [Гомін:] Шандар! Шандар! Той, що Миколу до криміналу завдав. (І. Франко)
  • – Князівна та закохалася в козака. А князь того не знав, бо якби знав, то і в темницю дочку завдав би. (Б. Грінченко)
що, розм. Те саме, що задава́ти 1. Приклади
  • Гнат йшов і думав про суд. Він завдавав собі питання від старшини й відповідав на ті питання. (М. Коцюбинський)
  • [Химка:] Завдав [панич] мені загадку таку, що я не спала й не їла, аж на лиці змарніла! (Панас Мирний)
що, розм. Додаючи якийсь продукт, готувати тісто, ряжанку і т. ін. Приклади
  • Жінки тим часом обдивлялися запаси, дивувались хлібові святому, що він у Олени Іванівни завжди і пухкий і високий; розпитувалися – у кого брали борошно, як учиняли, чим завдавали. (Панас Мирний)
що, чого, діал. Давати. Приклади
  • Яких вже мені ліків не завдавали! Лукаш мене напував листом от [од] чорних порічок. (Марко Вовчок)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.