ЗАВАЛЯЩОМУ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЗАВАЛЯ́ЩИЙ а, е, розм.

Який довго валявся, валяється де-небудь; закинутий, непотрібний. Приклади

Одрадяни [мешканці села Одрада], як ті вовки, тинялися по вулицях та по вгородах, розривали кучугури снігу, сподіваючись знайти на смітнику який-небудь завалящий огризок. (Панас Мирний)
Сусідка, огрядна київська міщанка, що торгувала всяким завалящим мотлохом, щойно продала страусове перо, яке колись жінки носили на капелюхах. (Б. Антоненко-Давидович)
Закамарок був сховищем усякого завалящого церковного майна. (С. Скляренко)
Турбай підняв дівчинку на руки, намагаючись відшукати в кишенях якусь завалящу цукерку. (М. Руденко)
Жодної завалящої ідеї про нову техніку напохваті не було. (із журн.)

Який довго не використовується, лежить без певного призначення. Приклади

Куди оком не глянеш [на ярмарку], то усе люди .. Тут суздальці з богами та з книжками завалящими, а побіля їх сластьониця з грубкою. (Г. Квітка-Основ'яненко)
– Задля такого вловчого, як я, заваляща рушниця саме підхожа, – сказав гість. (І. Нечуй-Левицький)

перен. Поганий, зовсім негодний. Приклади

Одежа на ньому старенька, і не знати чим підперезаний, і шапка заваляща. (Г. Квітка-Основ'яненко)
– Треба, Лейбо, розжитися хоч на ледачий який бриль або на яку завалящу шапку, бо вже ж далі йти простоволосому. (О. Кониський)
– Коли вже ти скинеш завалящу свиту? (С. Васильченко)
Борсук на мене не глянув і, перевалюючись натоптаними боками, пофиркав до свого завалящого зимівника.... (М. Вінграновський)

перен. Ні на що не здатний (про людину). Приклади

Для вінчання Лободи з Лашкою Заблудовський добув якогось завалящого попа-розстригу чи ксьондза, позбавленого звання за розпусту. (Іван Ле)
В інших жінок чоловіки як чоловіки, а в неї, звісно, попався самий завалящий і недбайлиця. (М. Стельмах)
– Хоч би чорт приніс якогось завалящого мужчину, – простогнала Лада серед розгулу матріархату. (А. Крижанівський)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.