ЗАБІГАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЗАБІГА́ТИ а́ю, а́єш, недок., ЗАБІ́ГТИ, іжу́, іжи́ш; мин. ч. забі́г, ла, ло; док.

Біжучи, потрапляти куди-небудь (у якесь приміщення, на якесь місце і т. ін.). Приклади
  • “Мама!” – гукає Воля і щодуху шарпає двері, забігає до кімнати. (Ю. Яновський)
  • В село із лісу Вовк забіг.... (Л. Глібов)
  • Інколи зустрічалася тільки біла коза, що забігла сюди з якогось рибальського господарства. (Ю. Смолич)
розм. Заходити на короткий час, мимохідь, по дорозі. Приклади
  • Вертаючись з роботи, часто забігав Тарас у Літній сад, де було багато усяких статуй. (Панас Мирний)
  • Методій Кирилович цілує руку хазяйці і інформує, що він забіг на кілька хвилин. (М. Хвильовий)
  • Яшко на хвилинку до Прокопа в кімнату нагорі забіг. (А. Головко)
перев. зі сл. вперед, наперед. Швидко заходити збоку, бігом випереджати кого-, що-небудь. Приклади
  • Діти забігали вперед і пискливо кричали: – Земля і воля! Земля і воля! (М. Коцюбинський)
  • Забігали [колядники] одно перед другим наперед, товпилися коло того, хто розказував. (С. Васильченко)
  • Мов нитка, простягнена вздовж рядів, – так рівно ідуть коні, не забігають вперед. (А. Хижняк)
Бігти вперед, за межі чого-небудь; перебігати. Приклади
  • Море заливало косу. Хвилі, наче змагаючись, забігали все далі й далі, перекочуючись через піщаний насип. (М. Трублаїні)
Віддалятися бігом, тікати. Приклади
  • Менший проситься з рук, біжить наперед, хоч далеко й не забігає. Старший сміється. (І. Андрусяк)
  • Якби можна, крізь землю б провалилась або забігла куди, щоб і не дивитись на сього боярина. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Забігла [Катруся] аж додому, але боячись іти до хати, залізла під пліт. (Н. Кобринська)
  • [Хорошунка:] Та побіжи ж, дочко, та зажени його [порося] у двір, А то воно забіжить тобі безвісти! (С. Васильченко)
  • Вже він далеко забіг, а йому, вороному, здається: велет жене-здоганяє. (П. Тичина)
Біжучи, завертати за що-небудь. Приклади
  • Знов [Орест] кидається до будинку праворуч і стукається, далі забігає за будинок. (Леся Українка)
розм. З'їжджати поковзом до краю дороги (про сани). Приклади
  • Він міцно ступав своїми величезними чоботищами по снігу, безперестанно підтримуючи сани, щоб не забігали. (Г. Хоткевич)
перен., розм. Відхилятися, перескакувати подумки, в розмові від однієї теми до іншої. Приклади
  • Що се я в антифемінізм забігаю? Нехай би почули се наші фанатики поступовства, тото би мені було! (І. Франко)
  • – Ти забігаєш надто далеко. До чого ці питання? Про які службові неприємності може йти мова, коли ми з тобою прощаємось? (Ю. Андрухович)
що, діал. Перебігати, перетинати (дорогу, шлях і т. ін.). Приклади
  • Забігає [Каміла] йому дорогу, хапає його за руку. (І. Франко)
  • На воротах забігли їй парубки дорогу й хотіли задержати. (Н. Кобринська)

ЗАБІ́ГАТИ аю, аєш, док.

Почати бігати (у 1–3 знач.). Приклади
  • Слуги забігали, загомоніли, забрязкотіли ключами. (І. Нечуй-Левицький)
  • – Куди ж ховатись? – Забігав він [Кажан] по кімнаті й раптом став як стовп. (М. Хвильовий)
  • Її пальці тим часом машинально забігали по струнах. (І. Франко)
  • – Та я – нічого, – ледве повертаючи язиком, каже чоловік. – А от Петро набрався так, що аж чортики по ньому забігали! (народний жарт)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.