ЖОВЧ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЖОВЧ і, ж.

Гірка жовто-зелена рідина, що утворюється в печінці, необхідна для засвоєння жирів і посилення функцій кишечника. Приклади

Одна з них [бабів] була певна, що тільки розтиранням ноги жовчю з білого голуба й може врятувати хлопця. (О. Донченко)
Висмикнув [Бумблякевич] руку й вжахнувся – долоня була покрита якимось ядучо-зеленим слизом, мовби хтось розчавив жовч. (Ю. Винничук)
Він ішов і йшов у глибінь ночі, і її мов жовчю облиті приполи відступали все далі й далі. (М. Стельмах)

перен. Ворожість, недоброзичливість; злоба. Приклади

І ніби чую я в тому реготі сміх з жовчю Берне. (І. Нечуй-Левицький)
– Здорово, молодці! – гаркнув він на московський солдатський манір, але з явним глумом і жовчю. (І. Багряний)
Ледь стримався [Олег], та все ж таки трохи ядучої жовчі вирвалося назовні, оформилося у коротку образливу фразу. (А. Кокотюха)

Важке почуття, викликане горем, невдачею і т. ін. Приклади

– Чим невдоволений, синку? – запитав батько. – Жовч їсть мене, – прямо одвітив [відповів] син. – Ти манив мене царством, а ким я став? (О. Бердник)
До вас, мої єдині друзі, Я серце принесу розбите І очі, виплакані в тузі, І слово, жовчю облите. (В. Еллан-Блакитний)

рідко, чого. Те, що становить найїдкішу, найгострішу частину чого-небудь. Приклади

[Івась:] А оці іронічні горді посмішки, хіба це не боротьба, це ж жовч ненависті до мене, не як до Івася, а як до робітника Івася. (Мирослав Ірчан)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.