ЖОВТЯК — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЖОВТЯ́К а́, ч.

Переспілий огірок, що має жовту шкірку. Приклади

– Огірок дай, та не жовтяк, а тверденький, і хліба кусень вріж. (А. Шиян)
Коли прийшов час закладати соління, на огудинні самі жовтяки позалишалися. (М. Руденко)
Краска де й ділася – жовта, жовта стала Уляна, як жовтяк. (Панас Мирний)

перен., розм. Про худу, виснажену хвору людину, яка має бліде з жовтизною обличчя. Приклади

Напевне характер [у редактора] ведмежий, – зробив собі висновок Гурін. До того ж він, мабуть, хворий. Жовтяк.... (С. Журахович)
“Цей жовтяк, – подумав [хан] про бейлербея, бо той мав жовте, як шкуринка на помаранчі, обличчя, – скаже в Едірне, буцім я погано сповняв вищі повеління”. (Ю. Мушкетик)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.