ЖИВУЧІ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЖИВУ́ЧИЙ а, е.

заст. Дієпр. акт. до жи́ти 1. Приклади

Що ж я долею земною Не вдоволений проте? Бо вбачаю я .. Слід мертвоти навкруги: Між живучим людом – трупи. Між друзями – вороги. (П. Грабовський)
З останків колишніх й живучих донині пізнаєш природи ти цілість і хід. (Уляна Кравченко)
Камінь схопив син Тідея руками Вельми важкий, удвох не могли б його смертні підняти З нині живучих, а він і один ним розмахував легко. (Борис Тен, пер. з тв. Гомера)

прикм. Здатний переносити труднощі, виживати в складних умовах, підтримувати і зберігати життя; витривалий. Приклади

– Ти шкодуєш, що твої діти вмирають. А мої вже й геть-то живучі. (І. Нечуй-Левицький)
Рід його, Максимів, дебелий і живучий. (І. Багряний)
Ми [партизани] сміливі, кажуть, і живучі, Ми йшли вперед і не вмирали. (Л. Забашта)

прикм., перен. Який довго існує, не зникає; стійкий. Приклади

Заздрість була живучою, і особливо серед акторів. (В. Вільний)
– Поламати, потрощити – звідки в людині таке дике бажання? – Печерний інстинкт час від часу прокидається, – зітхнула Ганна Остапівна. – Він живучий. (О. Гончар)
“Ну й живучі оті старовинні прислів'я!” – думав я. (І. Росоховатський)
Природний інстинкт надто живучий. Він може на який час притупитись, але ніколи не згладжується зовсім. (з наук.-попул. літ.)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.