ЖЕРЦІ — ТЛУМАЧЕННЯ
жерців
Прикм. до жрець.
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005
ЖРЕЦЬ жерця́, ч.
Особа, яка здійснює богослужіння, жертвоприношення в язичницьких релігіях.
Приклади
- Жерці розпалювали вогонь.., й на тлі чорного неба вирізувався тесаний з товстелезного дуба Перун. (С. Скляренко)
- У численних брахманських храмах утримувалася величезна кількість жерців. (з навч. літ.)
чого, перен., ірон.
Той, хто присвячує себе служінню чому-небудь.
Приклади
- З своєї роботи він не робив таємниці і не виставляв себе жерцем науки. (Ю. Смолич)
- Обличчя у нього поважне, як у жерця. (М. Коцюбинський)
ЖЕРЦЕ́М присл., рідко.
З жадібністю; жадібно.
Приклади
- Ненавидять, гонять, б'ють, жерцем пожирають [злі люди]. (П. Чубинський)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.