ЖАРТІВЛИВИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЖАРТІВЛИ́ВИЙ а, е.

Який любить жартувати, веселитися, схильний до жартів (про людину). Приклади

В Кліщука був лиш один син, Никифір звався, парубок хороший-прехороший, веселий, жартівливий. (Ю. Федькович)
До нього однаково линуть і хлопці й дівчата, бо він і дотепний, і жартівливий. (С. Чорнобривець)
Оленка проста, довірлива, нелукава, жартівлива. (Ю. Мушкетик)

Власт. веселій, дотепній людині, яка жартує або любить жартувати (у 1 знач.). Приклади

Кидала [Наташа] на Колісника жартівливі погляди своїми чорними очима. (Панас Мирний)
– Ви тут так урядили, ніби сподіваєтеся якихось послів заморських, – вже жартівливим тоном промовив господар. (Олесь Досвітній)
Відчувши жартівливий настрій учителя, бурсаки полегшено зітхнули. (М. Сиротюк)

Який містить у собі жарт, має характер жарту. Приклади

Зал весело реагує на жартівливі слова академіка. (М. Чабанівський)
З криком, сміхом і вереском дівчата .. взялися за руки, пішли в танок, почали жартівливими пісеньками зачіпати хлопців. (В. Малик)

у знач. ім. жартівли́ве, вого, с., рідко. Щось дотепне, смішне. Приклади

Любі мої читачі! Ви, мабуть, помітили, що в цій книжці є багато жартівливого. (О. Донченко)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.