ЕПІФОРА — ТЛУМАЧЕННЯ
ЕПІ́ФОРА и, ж., літ.
Стилістичний прийом, який полягає в повторенні однакових висловів, слів або звукосполучень у кінці суміжних або близько розміщених рядків, строф і т. ін. для посилення виразності й мелодійності мови художнього твору; протилежне анафора.
Приклади
- Письменниця дбає про евфоніку мови поетичних творів, застосовуючи звуконаслідування, асонанс, алітерацію, використовує синтаксичні повтори (анафору, епіфору), внутрішню риму. (з наук. літ.)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.