ЕПІГОНИ — ТЛУМАЧЕННЯ

епігони

Сини героїв, які боролися за владу в 3 ст. до н. е. (епоха античності).
Починаючи з елліністичного періоду – нащадки воїнів та полководців Олександра Македонського.
Потомки, спадкоємці.
Послідовники якого-небудь напряму (в політиці, науці, мистецтві і т. ін.), які не мають творчої самостійності і в нових умовах механічно відтворюють застарілі ідеї.
Нікчемний наслідувач.
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

ЕПІГО́Н а, ч.

Послідовник певного діяча або напряму (в політиці, науці, мистецтві і т. ін.), який не проявляє творчої оригінальності й самостійності. Приклади
  • – Молоді авторитетів не визнають, і це добре. Надмірне захоплення авторитетами плодить епігонів. (Р. Іваничук)
  • В епістолярій Т. Шевченка час від часу вриваються елементи прийнятої в той час так званої котляревщини, тобто лексики і фразеології, культивованої епігонами І. П. Котляревського. (В. Русанівський)
  • Знайдеться принаймні один псих, який запевнятиме, ніби твої вірші колись урятували йому життя .. В тебе з'являться епігони. (Ю. Іздрик)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.