ЕПОЛЕТІВ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЕПОЛЕ́ТИ ів, мн. (одн. еполе́т, а, ч.).

Парадні офіцерські погони з гаптуванням. Приклади
  • Господар стояв серед хати мовчки й тільки дивився, як роздягались гусари, як заблищали їх еполети та коміри. (І. Нечуй-Левицький)
  • До них підскочив на коні офіцер зі срібними еполетами. (О. Донченко)
  • Він був молодий і гарний, генеральський мундир лежав на ньому, як влитий, еполети відливали щирим золотом. (Б. Левін)

ЕПОЛЕ́Т

Див. еполе́ти.
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.