ЕМАНАЦІЯ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЕМАНА́ЦІЯ ї, ж., книжн.

У давньоримській філософії – витікання, випромінювання з божественного начала творчої енергії як пояснення походження світу, всієї різноманітності його. Приклади
  • На думку неоплатоніків, розвиток буття (в тому числі й суспільного) є еманацією – послідовним виливом світла на темряву. (з наук. літ.)
Витікання, випромінювання, виділення чого-небудь звідкись. Приклади
  • Рух променів, переливи хвиль, танець фарб, безупинне тремтіння блиску .. Це безупинна рухлива еманація радості, гордості й могутності. (В. Винниченко)
Те, що витікає, випромінюється, виділяється звідкись. Приклади
  • Від пана Олеся була неперервна еманація – тепла й надійності, переконаності, що й фатальні речі можна перебороти. Світилися очі. (з газ.)
хім. Історично перша назва радіоактивного хімічного елемента з атомним номером 86; суміш трьох ізотопів, які є продуктами радіоактивного розпаду актинію, торію і радію. Приклади
  • Радіаційний вплив відбувається за рахунок вдихання повітря, в якому є радіоактивні еманації (радон, торон), продукти їх розпаду та радіоактивний пил. (з наук. літ.)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.